З давних давен українці відзначали в кінці липня надзвичайно важливе свято землеробства – Зажинки або Жнива, яке підводило підсумок всій важкій праці селян. Увечері кожна сім’я влаштовувала святкову вечерю, на якій обов’язково була їжа, принесена з поля. На Зажинки люди співали спеціальні пісні, читали подячні молитви.
А День Подяки, свято з тривалою історією, що відзначається в багатьох країнах світу, також увійшло в традицію українців як в Україні, так і в родинах українців, що живуть за її межами. Подякувати Богові за врожай та допомогу у вирощенні врожаю та за всі досягнення упродовж року – це запорука благословення та довголіття народу, це дух перемоги. А в часи важких випробувань для України та українців це надважливо. Особливо для дітей та молоді, бо в святі присутні елементи древніх національних традицій, та найголовніше діти та молодь мають завжди пам’ятати про те, що, Бог заповідав ніколи не забувати про вдячність: «Стережися, щоб не забув ти Господа, Бога свого, щоб не пильнувати Його заповідей, і законів Його, і постанов Його, що я сьогодні наказую тобі, щоб, коли ти будеш їсти й наситишся, і добрі доми будуватимеш, і осядеш у них, а худоба твоя велика та худоба твоя мала розмножиться, і срібло та золото розмножаться тобі, і все, що твоє, розмножиться, то щоб не загордилося серце твоє, і щоб не забув ти Господа…щоб ти не сказав у серці своїм: Сила моя та міць моєї руки здобули мені цей добробут» (Повторення Закону 8:11-14, 17).
В корпусі Армії Спасіння Київський Маяк Дивізії Україна в неділю, 16 жовтня, святкували День Подяки, молилися, слухали Слово Боже. А малеча радісно співала та відігріла на якийсь час свої серця, серця, які знають як звучить війна. А дитинство має буди безпечним зі здоровою смачною їжею. Бо їжа дає відчуття комфорту і затишку рідної домівки. Забезпеченням необхідною допомогою, духовною підтримкою, практичними діями Спасенці корпусу Київський Маяк, як і всі корпуси Дивізії, намагаються дбати про дорослих, дітей, молодь навіть в умовах таких темних складних часів випробувань, дбати про душі людей, які потерпають від стресу та негараздів.
Після закінчення свята люди ще довго залишалися спілкуватися і не розходилися, бо територія корпусу – це територія, де відігрівається душа, відновлюється енергія та сили жити далі, сили виховувати дітей, сили дбати про країну, яка обов’язково буде мирною і розквітне всіма барвами.
Автор – Іван Березкін
Армія Спасіння
Дивізія Україна