fbpx

Автор: Майор Олена Котруца

Молодіжно – кандидатський табір дивізії Україна

під керівництвом дивізійних керівників майорів В’ячеслава та Олени Котруца

Особливі гості та спікери – майори Валеріу та Вікторія Лалак

– 43 молодих людей (всі корпуси Дивізії Україна)

– 12 офіцерів та лідерів

Заглибившись  в Писання, насолоджуйся прославлянням і спілкуванням; дослідивши всі місцеві пагорби і річки, нам захотілося великих вершин. Час настав підкорити найвищу точку  України – Говерлу. На 5 – й день  наше надійно захищене від сторонніх очей містечко в Карпатських горах з дзюркотливим  струмочком  та пасторалями раптово спорожніло … Всі пішли  в гори. Навіть ті, що були  не підготовлені.

При сходженні , ми практикували те, про що ми молилися, про що чули на семінарах і в духовних роздумах, про те, що співали  в піснях – любов, любов до ближнього.

Долали  невдоволення та проявляли  поблажливість; були задоволені  мізерним  пайком. Не намагаючись  зробити сходження на вершину наодинці, але очікуючи тих, хто не встигає, підбадьорюючи  і підтримуючи їх. «Я ніколи не отримувала  так багато любові від ближніх,  як під час сходження на Говерлу!» (Тетяна  Петренко, лідер корпусу “Маяк”, Київ).

Майори Лалак приєдналися до нас як раз тоді, коли нам потрібно було отримати  думку незалежну, об’єктивну та чесну, тоді, коли багато хто з учасників табору  вже задавали питання: а для чого  час настав?

Валеріу і Вікторія розповіли  нам незрівнянно натхненну  історію життя Уїльяма та Кетрін Бут, засновників Армії Спасіння; нагадали про необхідність співчуття  до знедолених; висвітили з нового боку  подробиці створення місії, служіння і, нарешті, знову прозвучали неймовірні  по силі слова:

«Поки жінки плачуть, як це відбувається зараз, я буду боротися!

Поки маленькі діти залишаються  голодними, як це відбувається зараз, я буду боротися!

Поки люди попадають до в’язниць, виходять і знову попадають, і виходять, як це відбувається зараз, я буду боротися – я буду боротися до самого кінця! »

Час  настав, і багато хто з молодих людей промовили  наступні слова:

Я хочу, щоб Бог простив мене!

Ісус, будь моїм Змістом!

Я хочу боротися з гріхом у своєму житті!

Я знаю тепер для чого Бог створив Армію Спасіння!

Я хочу принести полегшення  в життя тих, хто страждає!

Я хочу любити та піклуватися про людей  в нужді!

Я хочу бути в лавах служителів!

Я хочу віддати  Йому всього себе!

Як  офіцер Армії Спасіння, служитель, дивізійний лідер, я щаслива  чути подібні слова. Вони підносять мене на  вершини, які не можна порівняти   з земними!

Слава Ісусу за Его жертовну  любов до нас!

Слава Україні – людям, які живуть тут і за їх невтомне прагнення пізнавати Бога і служити Йому!

Час настав