fbpx

Автор: Полковник Юстейн Нільсен.

Йордіс не була моєю“тіткою” з точки зору родинних звязків. Проте діти, які ходили до Недільної школи в кінці 1950-х років у групу дошкільнят у місті Ставангер, називали її“тітка Йордіс”. Я не знаю напевно скільки років вона служила, але думаю, що більшу частину свого життя. Для мене вона завжди була “старою”, але дуже важливою людиною. 

 
Мені було всього чотири роки, коли ми переїхали з міста, тому що батьки навчалися на офіцера у “Школі Битви”. Однак я знаю, що “тітка Йордіс”пам’ятала мене, молилася за мене, і кожен раз, коли я повертався у відпустку, ми з нею спілкувалися – і я був одним з багатьох, хто отримував від неї турботу. Навіть коли вже був дорослим і сам став офіцером, я відчував, що хтось мене помічає, любить та підтримує. Я не думаю, що колись їй спадало навіть на думку таке, що вона була однією з великих у Божому Царстві, але коли я прочитав, що сказав Ісус, я вірю, що вона саме такою й була: 
Хто приймає цю малу дитину в моє ім’я, той мене приймає;
а хто мене приймає, той приймає того, хто мене послав,
 Бо хто найменший поміж усіма вами, той – великий.”
Луки 9:48
Слова генерала Педдла викликали в мене спогади про неї : “Заклик піднімати та виховувати кожне покоління”, що є першим пунктом заклику до відповідальності (1). Слава Богу, ми все ще знаходимо людей, які готові брати участь і брати на себе відповідальність за дитяче служіння. Проблема полягає в тому, що вони “занесені у Червону книгу”, оскільки належать до вимираючих видів, особливо коли мова йде про довготривале“присвячення тітки Йордіс”. 

Не так вже й важко залучити людей до участі в одноразовому заході. Проте, в суспільстві “фаст фуду”, де найвищою цінністю, до якої варто прагнути, є перевага безлічі варіантів вибору – все ще потрібні люди, які готові сказати:“я готовий приймати та інвестувати в дітей!” 

“Манна” на сьогодні: 
“Приймай Ісуса, приймай!”
————————————- 
(1) Заклик піднімати та виховувати кожне покоління: Ми повинні взяти на себе відповідальність за дітей, молодь та нових лідерів – оснащення, виховування, надання можливостей та зрощування учнів нашої теперішньої та майбутньої Армії Спасіння.
Куди поділися всі “великі”?